Чудеса з небес (2016) | Рецензія

«Чудеса з небес»: Бог поможеПевно, ні для кого не секрет, як ревно американці ставляться до своєї церкви. Тому й не дивно, що на континенті розвинулася ціла хвиля у кінематографі, над якою гордо майоріє християнська символіка. Це стрічки з яскравими картинками, просякнуті добром та людськими чеснотами, про які колись писав Арістотель. Тут усі співчувають один одному, не втрачають віри, долають усі перешкоди на шляху та зрештою дістаються кінцевого пункту з вивіскою «і жили вони довго та щасливо». Типовий лейтмотив, де рушієм сюжету є певне «чудо», зустрічається в цілій низці фільмів, з якої у пам’яті виринають мелодрами «Між небом та землею» Марка Вотерса та «Куди приводять мрії» Вінсента Ворда. Цьогоріч скарбничка позитивно релігійних фільмів поповнилася за рахунок Патрісії Рігген та її «Чудес з небес», які український глядач побачить у кінотеатрах вже 28 квітня.

Це — неймовірна історія про маленьку дівчинку Анну Бім, у якої раптово діагностують невиліковну хворобу. Хвороба здається лікарям чи то непереносимістю лактози, чи виплеском шлункового соку (прямо доктора Хауса на них нема). Що ж буде далі? А далі повна інтрига. Батько ідеальної сім’ї Кевін (Мартін Хендерсон) живе у великому маєтку на величезній території, ледь зводить кінці з кінцями, працює ветеринаром день у день, бо заклав усе майно для відкриття якогось тваринного розплідника. Сестри Анни Бім (Кайлі Рожерс) переживають, що тепер ніколи не зможуть їсти піцу в знак солідарності із сестрою, та засмучуються, що не потрапляють на спортивні змагання з футболу, поки Крісті (Дженніфер Гарнер), мати сімейства, возить хвору дочку по лікарям із штату в штат. І десь тут має щось відбутись, наприклад, чудо. Несподівано, авжеж? Не буду кидатися спойлерами, всі і так розуміють, як і чим все скінчиться.

Очікувати якоїсь новаторської ідеї, оригінального підходу, звісно, не варто. Історія, яку написала реальна героїня Крісті Бім у книзі і яку адаптував Ренді Браун, лінійна, без найменших надривів, які можна було б «витягнути» з персонажів. Найбільш податливою для цього була героїня Гарнер, у якої прокинулися сумніви щодо своєї віри. Втім, вони були більше схожі на легкі кола у калюжі, після того, як туди потрапив маленький камінчик. Сумніви так само швидко проходять і зникають за декілька секунд. Усі інші герої — глянцеві та блискучі, типові та шаблонні. Відсутня будь-яка глибина, будь-яка тінь осмисленого керування своїми діями та вчинками. Вони роблять так, як їм підказують молитви та віра. І це, звісна річ, виправдовується розв’язкою історії, бо як же інакше? Тим паче, що фільм заявлений як такий, що базується на реальних подіях.

Що ж, бувають різні чудеса, як в реальному житті, так і у вигаданому, кіношному. Наприклад, співчутлива офіціантка влаштовує екскурсію першим ліпшим незнайомцям попри свій робочий день, касир у аеропорті з радістю віддає квитки родині без жодної оплати, секретарка у клініці, ризикуючи кар’єрою, домовляється про сеанс для хворої дівчинки. Цікаво, чи в реальному житті вона би так вчинила? Невже навіть за ті два тижні, що вона працює у госпіталі, до неї підійшла лише одна зневірена горем матір з подібним проханням, що вона кинулася на допомогу? Але не треба порівнювати реальність та вигадку, адже і п’яний чолов’яга може звалитися з даху 5-поверхівки, встати, обтруситися і піти далі бриньчати своїми вцілілими кістьми. Звісно, це можна пояснити тільки чудом, аж ніяк не фізикою, анатомічною особливістю розслаблених м’язів — ні, що ви.

Насправді, більше про фільм сказати нема чого. Калькований, абсолютно типовий, він не вирізняється з-поміж аналогічних. Відмінність, може, лише в наявності Дженніфер Гарнер, яка з легкістю вичавлює із себе сльози та розпач. В усьому іншому — це ті самі красиві картинки, які в даному випадку фіксувала камера Чеко Варезе, з яким Рігген вже мала досвід співпраці, ненав’язлива музика, та незламна віра. Невибагливому глядачеві «Чудеса з небес» неодмінно сподобаються. Але він про них забуде так само швидко, як і про те, що їв зранку на сніданок.

Вердикт: «Чудеса з небес» — добре кіно про добрих людей у доброму світі із добрим Богом.