Афера під прикриттям | Рецензія

Гейзенберг шукає Ескобара

Певно, не залишилося такої людини в цьому світі, яка б не бачила бодай одного фільм про наркобізнес, картелі та відмивання грошей. Тому здивувати глядача подібними історіями вкрай нелегко, але Бред Фурман і не збирається тягнутися до таких висот. «Афера під прикриттям», заснована на реальних подіях, тільки і може, що похизуватися цим фактом та наявністю Браяна Кренстона у головній ролі.

Америка 80-х років. Спецагент Роберт Мазур (Браян Кренстон) усе своє життя працює під прикриттям над різноманітними справами щодо поставок зброї та наркотиків у Флориду. Після останньої справи, яка могла закінчитися невдало через замикання прихованого під сорочкою мікрофона, Мазур збирається йти на пенсію та проводити час зі своєї ідеальною родиною. Однак, його колега-оперативник Емір Абреу (Джон Легуізамо) намацав дещо вартісне і ця ниточка може привести напарників до самої верхівки, яку очолює Пабло Ескобар.

Занурення у злочинний синдикат Мазур розпочинає під новою особистістю — тепер він банкір Боб Музело, який вирішив розширити сферу своєї діяльності. Агенту доведеться втертися у довіру тим людям, які без вагань вбивають будь-кого, хто викликає найменшу підозру.

Кіно про спецагентів, наркобізнес (особливо часів Ескобара), бандитизм нічого нового продемонструвати не здатне. Те, що в основу «Афери під прикриттям», вектор якої співпадає з «Операцією «Арго» та «Американською аферою», лягли мемуари самого Роберта Мазура, не відіграє особливого значення.

Фурман зміщує акценти не на саму справу, а на особистісні переживання героя та його напарниці Кеті (Діане Крюгер), які під час виконання справи зближуються з представниками злочинного синдикату і розуміють, що ті — такі самі люди, як і всі. Кримінальний трилер плавно перетворюється на ліричний, і вже кожен глядач у залі аналогічно переживає за Роберто Алькаїно. Та більше це заслуга харизматичного Бенджаміна Бретта, який зіграв одну з ключових фігур в картелі Ескобара. В усій цій ліриці втрачаються певні деталі, які по собі залишають помітний послід алогічності.

Герой Кренстона, бувалий агент під прикриттям, вигадує цілу історію нової особистості, в яку має перевтілитися настільки натуралістично, аби в жодного злочинця не було підозр, адже це коштуватиме йому життя. Проте, він безпечно повертається ввечері додому, після виконаної роботи, наче він 8 годин стоси папірців перебирав, а не грався в небезпечні ігри всередині картелю. Жодному з тих, кому так щиро потискав руку новоспечений корумпований банкір Боб, не спадає на думку перевірити його, прослідкувати за ним. Навіть, здавалося, тямущий Алькаїно, який неодноразово запрошував Боба з «нареченою» до себе у гості, не задавався питанням, а чому його друг не робить зустрічну пропозицію посидіти з вином у нього.

Цих питань не виникало би, якби Фурман зосередився лише на кримінальній складовій стрічки. Але і тут, надто все згладжено: місцями історія не втримує інтересу глядача і ненадовго відпускає його. Втім, не дарма режисер відібрав такий каст, і актори відігрують на усі сто відсотків можливостей, які надає стрічка. І справа навіть не в Кренстоні, який повернувся в амплуа часів популярності «Пуститися берега» (Breaking Bad).

Увага зосереджується на Джоні Легуізамо, персонаж якого неначе працює не в злочинному синдикаті, а в органах під прикриттям, аби цим виправдовувати те, що йому насправді подобається цей світ — світ кримінальної романтики, махінацій та афер.

Бенджамін Бретт заворожує з першої появи у кадрі, зображаючи такого собі шляхетного злочинця зі справедливим серцем. І, звісно, Джозеф Гілган, який запам’ятався ще з серіалу «Покидьки», і зіграний ним персонаж ніяк не відмивався з підкірки мозку — він вперто продовжує доводити, що вміє і може.

Не варто очікувати від перегляду «Афери під прикриттям» ковтку свіжого повітря чи чогось подібного. Фурман зняв непоганий фільм про наркокартель та спробу його викрити американськими спецслужбами, але таке вже було і буде не один раз. Особливості стрічці надає саме акторський склад, за яким не втомлюєшся спостерігати впродовж двох годин.